Невидима праця

відеоперформанс

Марія Прошковська

Результат моєї роботи на резиденції SOUNDiD – тизер відеоперформансу, роботу над яким буде продовжено після резиденції. Головною ідеєю перформансу «Невидима Праця» є необхідність візуалізації беззмістовності, безкінечності та відсутності кінцевого результату у щоденній жіночій хатній роботі. Шукаючи відповідь на питання «Як саме культурний код обов’язку та стереотипи передаються з покоління в покоління?», я вишиваю традиційний український весільний рушник. Вишивка буде складатися з традиційних українських візерунків, що символізують здоров’я, багатство, добробут, і я буду працювати над нею без ниток щодня протягом чотирьох тижнів. Відсутність результату ще раз підкреслить беззмістовність хатньої роботи, яку щодня виконують мільйони жінок, та актуалізує питання про гендерні стереотипи, що провокують суспільство розмежовувати будь-яку діяльність на жіночу та чоловічу. Я надихнулась записами, що зробив Володимир Пержило, і використовую в якості саундтреку до перформансу записи традиційних жіночих співів, що історично слугували акомпонементом до будь-якої жіночої хатньої роботи. Досліджуючи архів та аналізуючи записаний матеріал, я намагаюся знайти нові змісти та історичну цінність у соціальному, культурному та соціально антропологічному аспектах. Відео 1 хв. 10 сек., звук з архіву Володимира Пержила.

Окрема подяка: Леся Пчелка, Євген Рогозін та Нікіта Власов.

 

10 фактів з життя Володимира Пержила

  • Він народився в Олешичі, на території сучасної Польщі в 1938 році
  • У віці 8 років під час операції «Вісла» його та його родину депортували на Львівщину.
  • Закінчив Львівське музично-педагогічне училище імені І. Ф. Колессі
  • Навчався на двох факультетах Львівської консерваторії - диригентському та вокальному.
  • Він почав збирати фольклор у 1968 році, коли вперше зустрівся з представниками української діаспори на берегах Волги (Надволжя).
  • Все життя він писав музику, працював з різними музичними колективами, був солістом хорів Трембіти та Бояна, керував хором «Гімн» та «Квартет квартету».
  • У 1970-90 роках здійснив кілька польових фольклорно-етнографічних експедицій на Схід (Волгоградська, Астраханська, Саратовська області).
  • Він записав понад 240 українських топонімів - назви населених пунктів на берегах Волги.
  • Він створив та опублікував у Львові карту поселення українців Волгою під назвою «Жовтий клин», яка була включена до серії «Соборна Україна».
  • Він опублікував декілька збірок книг, серед яких «Забута гілка українського народу» (Львів, 2010 р.) Та «Вечір святого Миколая: нариси» (Львів, 2012 р.).